Дурень (карткова гра): правила гри

Правила гри в дурня прості, але мають кілька тонкощів, через які за дворовими столами сперечалися роками. Нижче — повний опис підкидного дурня саме так, як він працює в нашій грі: від роздачі до останньої карти.

Грати зараз

Мета гри

Позбутися всіх карт на руках. Гравець, у якого карти залишилися останнім, програє й стає «дурнем». Окремих очок або переможця за балами немає: важливо лише не залишитися з картами в кінці.

У нашій версії грають двоє — ви й комп’ютер. Кожна партія самостійна, а лічильник «Перемоги» лише рахує ваші виграші в браузері.

Колода й старшинство карт

Використовується колода на 36 карт: від шістки до туза в кожній із чотирьох мастей — піки, чирва, бубна й трефа. Старшинство карт у масті зростає так: 6, 7, 8, 9, 10, валет, дама, король, туз.

Одна масть стає козирною. Будь-який козир старший за будь-яку карту іншої масті, а між собою козирі порівнюються за звичайним старшинством. Козирна шістка, отже, б’є некозирного туза.

Роздача й козир

  1. Кожен гравець отримує по шість карт.
  2. Нижня карта колоди лежить відкритою — її масть стає козирем. Ця карта лишається видимою весь час і буде взята з колоди останньою.
  3. Першим ходить той, у кого наймолодший козир. Так перевага першого ходу дістається тому, у кого козирі слабші.

Як проходить хід

  1. Атакувальник кладе на стіл будь-яку карту — гра підкаже: «Ваш хід: покладіть будь-яку карту».
  2. Захисник має побити її: покласти зверху старшу карту тієї ж масті або козир (якщо атакувальна карта козирна — лише старший козир).
  3. Атакувальник може підкинути ще карту, але лише того значення, що вже є на столі: наприклад, якщо лежать сімка й дев’ятка, підкидати можна сімки й дев’ятки.
  4. Захисник завжди відбиває першу непобиту карту — обирати, яку бити, не можна.
  5. Якщо атакувальник не хоче чи не може підкидати, він натискає «Бито». Усі карти зі столу йдуть у відбій і більше в грі не беруть участі.
  6. Якщо захисник не може або не хоче відбиватися, він натискає «Беру». Атакувальник ще може підкинути карти тих самих значень («Хай бере»), а потім усе зі столу йде захисникові в руку.

Приклад одного кола

Нехай козир — чирва. Ви ходите вісімкою пік. Комп’ютер б’є її дамою пік. На столі тепер вісімка й дама, тож ви підкидаєте даму трефа. Суперник відповідає шісткою чирви — козирем. Підкинути більше нічого, і ви натискаєте «Бито»: чотири карти йдуть у відбій, обидва добираєте до шести, і наступним ходить комп’ютер.

Якби суперник не мав чим побити даму трефа, він натиснув би «Беру». Тоді ви могли б ще докинути вісімки чи дами, а потім усі карти зі столу пішли б йому в руку, і хід знову залишився б за вами.

Обмеження на підкидання

За одне коло на стіл можна покласти щонайбільше шість атакувальних карт. Крім того, непобитих карт ніколи не може бути більше, ніж карт у руці захисника: якщо в нього лишилося три карти, більше трьох підкинути не вийде.

Добирання й черга

Після кожного кола гравці добирають карти з колоди до шести: спершу атакувальник, потім захисник. Якщо колода закінчилася, добирати нічого, і гра продовжується тими картами, що є.

Якщо захисник відбився, наступним ходить він. Якщо взяв — він пропускає свою атаку, і знову ходить суперник.

Кінець гри

Коли колода спорожніла, гравці по черзі позбуваються останніх карт. Хто першим вийшов без карт — виграв, а хто лишився з картами — у дурнях. Якщо обидва позбулися останніх карт одночасно, це нічия: гра повідомить, що дурня немає, і покаже це як перемогу. Якщо дурень вам набрид, інші ігри з колодою чекають у розділі карткових ігор.

Стратегія

  • Атакуйте дрібними некозирними картами — вони мало чого варті в кінці гри.
  • Бережіть козирі й тузи до моменту, коли колода закінчиться: саме тоді вони вирішують партію.
  • Ходіть картами, які маєте парою: другу зручно підкинути, якщо суперник відіб’ється.
  • Слідкуйте за відбоєм. Коли знаєте, які старші карти вже вийшли, легше вирішити, бити чи брати.
  • Іноді вигідно взяти кілька дрібних карт, щоб не віддавати козир і зберегти контроль.

Типові помилки

  • Витрачати старший козир на шістку чи сімку на самому початку.
  • Підкидати все підряд: так легко віддати суперникові потрібні карти.
  • Забувати, яка карта лежить під колодою — її візьме той, хто добиратиме останнім.
  • Брати карти, коли є чим відбитися без втрати сильних карт.

Словник

  • Козир — масть, що б’є всі інші.
  • Атакувальник — гравець, який ходить і підкидає.
  • Захисник — гравець, який відбивається.
  • Підкидання — додавання на стіл карт тих значень, що вже лежать.
  • Бито — кінець кола, коли все відбито; карти йдуть у відбій.
  • Відбій — стос карт, які вийшли з гри.
  • Беру — відмова відбиватися: захисник забирає карти зі столу.
  • Дурень — гравець, який лишився з картами останнім.

Питання й відповіді

Чи можна перевести атаку, як у перевідному дурні?
Ні, у нашій грі лише підкидний дурень. Перекинути атаку на суперника, поклавши карту того ж значення, не можна.
Скільки карт можна підкинути?
Щонайбільше шість за коло й не більше, ніж карт у руці того, хто відбивається.
Хто ходить першим?
Гравець із наймолодшим козирем.
Чи можна побити козир некозирною картою?
Ні. Козир можна побити лише старшим козирем.
Що робити, якщо побити нічим?
Натиснути «Беру» — і всі карти зі столу, разом із підкинутими, підуть вам у руку.

Більше ігор

Налаштування конфіденційності

Виберіть, які необов’язкові файли cookie та подібні технології ми можемо використовувати. Змінити вибір можна будь-коли за посиланням «Налаштування конфіденційності» внизу кожної сторінки.

Суворо необхідніЗавжди ввімкнені

Зберігають на вашому пристрої збережені ігри, налаштування звуку й мови та цей вибір. Завжди ввімкнені, бо без них сайт не може нормально працювати.

Анонімна статистика, яка показує нам, якими іграми та сторінками користуються, щоб ми могли їх покращувати.

Дає змогу Google та його партнерам використовувати файли cookie, щоб персоналізувати рекламу й вимірювати її ефективність. Якщо цей пункт вимкнено, реклама однаково може показуватися, але без урахування ваших інтересів. Вимкнувши його, ви також відмовляєтеся від «продажу» або «передачі» ваших персональних даних.